Шкірні ушкодження, що мають загальмедичне значення

июля 6, 2015 | Опубликовано: Реставрация зубов

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading ... Loading ...

Внутрішні хвороби / Хвороби шкіри

Шкіра - один з найбільш чутливих індикаторів серйозного захворювання: навіть нетренованим оком можна розрізнити її цианотичность, желтушность або попелясто-сіру блідість при шоку. Досвідчений лікар повинен уміти визначати слабкі шкірні прояви небезпечних для життя захворювань і знати ті діагностичні критерії, по яких діагностують захворювання інших систем органів. Шкірні прояви часто мають вирішальне значення для постановки остаточного діагнозу. Так, деякі шкірні маркерні синдроми, наприклад вузлова еритема, можуть свідчити про багатосистемне захворювання й вимагають відповідно до ретельної медичній оцінки

Шкіра (мал. 48-1) складається із трьох шарів: 1) епидермиса -поверхневої частини, що включає в себе клітки двох основних типів (кератиноцити й меланоцити); 2) Дерми, на якій спочиває епидермис; вона являє собою комплекс соединительнотканних елементів, нервів, кровоносних і лімфатичних посудин, телець, придатків шкіри й деяких кліток (гладкі, фібробласти, гистиоцити); 3) Підшкірні жирові клітковини (підшкірна тканина), що діє як м'який прошарок між зовнішніми шарами й підлягаючою кісткою. Кератиноцити продуцируют і накопичують у цитоплазмі проміжні нитки кератину. Вони постійно переміняються, для їх дифференцировки й дозрівання досить близько 27 днів. У процесі дозрівання кератиноцит втрачає ядро, зберігаючи тільки цитоплазму, що перетворюється у високоорганізовану двофазну систему кератинових ниток, занурених в аморфний матрикс, що багато в чому подібно із клетчаточно-лігніновою системою деревного волокна, за якої зізнається високий ступінь опірності розтяганню й тиску. Без'ядерна зовнішня частина епидермиса (stratum corneum) діє як щільна кератиновая мембрана. Цей роговий шар функціонує практично як водонепроникний бар'єр між внутрішнім рідинним середовищем і середовищем зовнішньої. Це головний шкірний бар'єр, що попереджає втрату рідини організмом і проникнення в нього токсичних агентів. Він виконує функції й пасивну мембрану: деякі речовини проходять через шкіру шляхом пасивної дифузії по напрямку градієнта концентрації

Шкіра має відносно обмежену кількість патологічних реакцій. Якщо представити конкретні шкірні поразки літерами алфавіту, то їхньої групи, образно говорячи, будуть формувати слова й фрази. Досвідченому фахівцеві це дозволяє розпізнавати клінічно значимі синдроми або встановити діагноз. У більшості хворих змін на шкірі, що виявляються терапевтом, порівнянні з такими при одній із груп синдромів (див. табл. 47-3) або типів ушкоджень шкіри (див. табл. 47-1). Ці шкірні зміни або клінічні прояви можуть являти собою один тип ушкодження, наприклад пухирець або вузлик, або скупчення шкірних елементів різного типу, наприклад папул або везикул. Одиничні або множинні елементи можуть виявлятися в будь-якій частині тіла, при деяких патологічних процесах границі їх не визначаються: такий тип дифузійної поразки зустрічається при системному склерозі й порушеннях пігментації

Рис. 48-1. Анатомія шкіри (з дозволу Frank H. Netter).

Шкірні прояви системних захворювань, такі як генерализованний сверблячка (див. гл. 50), чутливість до світла (див. гл. 52), і злоякісного процесу у внутрішніх органах у справжньому розділі не обговорюються. Реакції з боку шкіри при захворюваннях інших органів, наприклад гіперпігментація при хворобі Аддисона (див. гл. 51) або плями кольору кава з молоком при нейрофиброматозе, також обговорюються у відповідних розділах

При спробі визначити конкретний тип поразки шкіри важливо встановити первинно уражений елемент шкіри, тобто епидермис, дерма, кровоносні посудини або підшкірна жирова клітковина. Такий метод сприяє вдосконалюванню діагностичних можливостей лікаря, оскільки число хвороб, що викликають патологічні зміни в кожному із цих компонентів шкіри, обмежено. Наприклад, хоча многоформная еритема й викликає зміни в дермі й епидермисе, первинно при ній у процес утягуються кровоносні посудини, еритематозние ж плями пояснюються вторинним залученням у процес інших компонентів, запальний процес веде до розвитку клітинних інфільтратів, обумовлених клінічно у вигляді папул, до руйнування базальної мембрани й формуванню міхурів

Класифікація ушкодження по первинному елементі. епидермис




Fatal error: Call to undefined method SAPE_client::return_block_links() in /home/moymetr/public_html/mentalhealth/wp-content/themes/tootheme/single.php on line 50